Посадить на шею

• САЖАТЬ/ПОСАДИТЬ кого НА ШЕЮ чью, кому coll

[VP; subj: human]

=====

1. to thrust responsibility for some person, some person's cares etc on s.o. who does not want it:

- X посадил Y-а на шею Z-y - X burdened (saddled) Z with Y.

     ♦ [Ксения:] Чего я от него [Егора] не терпела! Дочь прижил на стороне да посадил на мою шею (Горький 2). [К.:] The things I've had to stand from him [Yegor]! Brought in a bastard daughter from somewhere and burdened me with her (2b).

2. to force s.o. to take on some unwanted person (as an employee, team member etc):

- X посадил Y-a Z-y на шею≈ X burdened (saddled, stuck) Z with Y.

     ♦ Никто из заведующих лабораториями не хотел посадить на шею своим сотрудникам студентов-стажёров, которые только мешали бы им работать. None of the laboratory supervisors wanted to saddle their staff members with student trainees who would only get in the way.

gener. (кого-л.) (j-m) eine Person auf den Pelz schicken (кому-л.)

gener. appettare

посадить в галошу

посадить в калошу

посадить в лужу

посадить на мель

посадить на хлеб и воду

посадить на хлеб и на воду

посадить на шею

бросаться на шею

броситься на шею

в шею

вешать камень на шею

вешать себе камень на шею

вешать хомут на шею

вешать себе хомут на шею

вешаться на шею

гнуть шею

давать в шею

дать в шею

кидаться на шею

кинуться на шею

мылить шею

навязаться на шею

навязываться на шею

надавать в шею

надевать петлю на шею

надевать петлю себе на шею

надевать хомут на шею

надевать себе хомут на шею

надеть петлю на шею

надеть петлю себе на шею

надеть хомут на шею

надеть себе хомут на шею

накидывать петлю на шею

накидывать петлю себе на шею

накинуть петлю на шею

накинуть петлю себе на шею

накостылять шею

накостылять в шею

наломать шею

намылить шею

намять шею

повесить камень на шею

повесить себе камень на шею

повесить хомут на шею

повесить себе хомут на шею

посадить на шею

садиться на шею

сажать на шею

свернуть себе шею

свернуть шею

свернуть шею

свихнуть шею

свихнуть себе шею

сесть на шею

сломать шею

сломать себе шею

сломить себе шею

сломить шею

сломить шею

сов.

1. что шинондан; посадить дерево ниҳол шинондан

2. кого-что шинондан, ҷойгир (савор) кардан; посадить на лошадь ба асп савор кардан; посадить в поезд ба поезд савор кардан

3. кого-что ҳабс кунондан, андохтан; занҷирбанд (ишкелбанд) кардан, баста мондан, ишкел андохтан; посадить в тюрьму ҳабс кунондан; посадить птицу в клетку паррандаро ба қафас андохтан; посадить собаку на цепь сагро занҷирбанд кардан

4. ба иҷрои коре банд кардан (шинондан), коре супурдан; посадить ребёнка за уроки бачаро ба дарстайёркунй шинондан; <посадить за чертежи кашидани нақшаро супурдан; посадить секретарём котиб таъин кардан

5. кого чизе хӯрондан; посадить на диёту парҳез кардан (фармудан)

6. что фуровардан; посадить самолёт самолётро ба замин фуровардан // что шинондан; посадить пароход на мель киштиро ба рег шинондан

7. кого разг< ба ҳолати ногувор (ба вазъияти ноҳинҷор) монондан; посадить своим вопросом бо саволи худ ба ҳолати ногувор монондан

8. что разг. чакондан; посадить пятно доғ (доғдор) кардан; посадить кляксу сиёҳӣ чакондан

9. что часпондан, мон-дан, гузоштан (мас. нонро ба танӯр)\ посадить пирог санбӯса часпондан

10. что дӯхтан, шинондан; посадить пуговицы тугма шинондан (дӯхтан) <0 посадить в калошу кого-л. касеро ба ҳолати ногувор мо-нондан; посадить на кол ист. ба фона шинондан (навъи катл дар замони пеш)\ посадить кого-л. на мель дучори сахтй кардан;\посадить на хлеб и воду фақат нону об додан, хӯроки серӣ надодан; \посадить на шею чю-л., кому-л., кого-л. ба гардани касе савор (бор) кардан

1) ( что) утырту; чәчү

2) ( кого-что) утырту

3) ( кого-что) ябу, утырту; бәйләп кую

4) ( что) җиргә төшерү, утырту

5) ( что) (поставить выпекать) мичкә кую

6) ( что), разг. төшерү

•

- посадить на шею

сов. см. сажать

gener. echarse a cuestas

• pověsit si na krk

• САЖАТЬ/ПОСАДИТЬ кого НА ШЕЮ чью, кому coll

[VP; subj: human]

=====

1. to thrust responsibility for some person, some person's cares etc on s.o. who does not want it:

- X посадил Y-а на шею Z-y - X burdened (saddled) Z with Y.

     ♦ [Ксения:] Чего я от него [Егора] не терпела! Дочь прижил на стороне да посадил на мою шею (Горький 2). [К.:] The things I've had to stand from him [Yegor]! Brought in a bastard daughter from somewhere and burdened me with her (2b).

2. to force s.o. to take on some unwanted person (as an employee, team member etc):

- X посадил Y-a Z-y на шею≈ X burdened (saddled, stuck) Z with Y.

     ♦ Никто из заведующих лабораториями не хотел посадить на шею своим сотрудникам студентов-стажёров, которые только мешали бы им работать. None of the laboratory supervisors wanted to saddle their staff members with student trainees who would only get in the way.

(чью, кого, кому), сов. в. - посадить (подкинуть) на шею (чью, кого, кому)

прост., неодобр.

1. to thrust responsibility for some person, some person's cares etc on s.o. who does not want it

X посадил Y-a на шею Z-y - X burdened (saddled) Z with Y.

2. to force s.o. to take on some unwanted person (as an employee, team member etc)

X посадил Y-a Z-y на шею — X burdened (saddled, stuck) Z with Y.

ж гардан; воловья шея гардани ғафс вешаться на шею 1) (о женщи­не) худро ба гардани марде андохтан, худро ба марде часпондан 2) бисьёр шилкин (дилбазан) шудан; висеть на шее у кого-л. 1) ба гардани касе овезон шудан 2) ба касесахт часпида гирифтан; вытолкать в шею прост, зада ҳай (пеш) кардан; гнуть шею 1) перед кем миёнғу шудан 2) косалесӣ кардан; гнать в шею (в три шеи) прост, зада хай кардан; дать по шее кому-л. зада хай кардан; пеш кардан; навязался ты на мою шею! ту ба ман дарди сар шудӣ; надеть петлю на шею (на свою шею, себе на шею) балоро харида гирифтан; намять (наломать) шею кому-л. прост. касеро зада шалха кардан; намылить шею кому-л. касеро сахт танбеҳ додан; посадить на шею чью-л., кому-л., ко­го-л. ба гардани касе савор (бор) кар­дан; свернуть шею кому-л. прост, сари касеро хӯрдан; свернуть [себе] шею сари худро хӯрдан; свихнуть себе шею прост, гардани худро шикастан; сесть на шею чью-л., кому-л. ба гар­дани касе савор шудан; бори гарон шудан; сидеть на шее чьей-л., у ко­го-л. ба гардани касе бор шудан

••

* * *

- дать по шее

* * *

1) gener. cervice

2) anat. collo

муйын, үңәс

Идиоматическое выражение. Основное слово:

кӱзыкташ

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)